Memling, "Sąd ostateczny"
Сигла
Єр 33,14-16
Пс 25,4bc-5ab,8-9,10 i 14
1 Сол. 3,12-4,2
Лк 21,25-28.34-36
Бог є якийсь дивний. C початку лякає нас дивними ознаками у небі, говорить про тривогу людей на землі, зображає їх зомліваючих від страху, а потім… сміє нам сказати „Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови”. Як це так? На що це?
Подивиcь на своє життя. Побачи свої труднощі, нещастя, кожну перешкоду на шляху до щастя. Відважись глянути на свої гріхи, поневолення, на свої звички. Поміть те, що тебе вбиває, що не дозволяє бути вільним. Це може деякі пеправильні стосунки? Страх перед відкиненням, смертью, наближаючуся війну?
І як ти відчуваєш себе? Бачиш будь-який вихід із цієї ситуації? Якщо так — гарно, якщо ні — навіть краще. Чому? Тому що коли не вміємо знайти рішення, ми готови зробити місце для Бога. Коли Він вступає в дію, сумність стається радістю, сльози — усміхом, катастрофа змінюється в еукатастрофу — несподіване, щасливе закінчення.
Дж.Р.Р. Толкін, автор „Володаря Перснів”, написав: „народження Христоса це еукатастрофе історіі людства; Воскресіння натоміст – еукатастрофе історіі втілення”. Він не помилився. Коли здавалося, що для світу немає вже спасіння, Бог через любовь послав свого Сина. Сталося щось неможливого — нескінченність дозволила замкнутися в обмеженості. Творець став людиною — створенням. Ніхто не міг сподіватися такого сценарія. Грішна, людська натура, підвладна смерті, стала інструментом відкуплення. І далі: коли здавалося, що це було надаремно, коли апостоли думали, що Сатана переміг, що він знищив Сина Божого, то виявилося, що Син переміг Сатану його власною зброєю.
Якщо ти запросиш Воскреслого Господа до свого серця і будеш наглядати за тем, щоб не втратити Його, то можещ без сумніву „випроститися і підняти голову”. Якщо ти тільки витерпищ в стані освяченної благодаті, то тобі нема чого боятися. Якщо довіряєш Господу і дозволиш Йому діяти, то не будеш боятися остаточного суду, ні своєї слабкості, ні війни, ні біди, ні гріха, ні ворогів, ні демонів, ні нічого іншого.
Довіра до Бога дає свободу. Повернення Йому своїх турбот, відновлює життя.
Пам’ятай, однак що цей стан можеш (зі своєї вини) легко втратити. „Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами ”. Ісус не тільки перестрігає щоб бути обережним, але також дає нам дуже практичну вказівку що потрібно робити, щоб уникнути вічної смерті: „Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться”.
Всемогутній Боже, дозволь нам, через добрі вчинки, підготуватися до зустрічі з прийдешнім Христом † і, вибрані в день суду*, могли успадкувати Царство Небесне. Через Господа нашого, Ісуса Христа. Амінь.
